Сам Собі Країна

На твоїх джинсах американський прапор
На твоїй майці – канадське кленове листя
У твоїх очах видно тільки одне питання:
Хто менi скаже – чому я тут народився?

Не твоя вина - що ти батька свого син
А твоя біда – не вміти бути ним

Приспів: (2)
Не стидайся – то твоя земля
Не стидайся – то Україна
Добре там є де нас нема
Стань для батька нормальним сином

Ти знову купиш струйові німецькі шузи
Твої вуха давно вже звикли до чужої музики
На твоїх губах застигла гримаса болю
Чому я тут ше – я хочу давно на волю!

Не твоя вина - що ти батька свого син
А твоя біда – не вміти бути ним

Приспів (6)

Похожие новости.

Крихітка

Ти знову біжиш, а куди не помічаєш, Листя заплуталось в волоссі, тікаєш, а літа так не вистачає. Твої парфуми шепотіли йому: "Я так тебе люблю", А зараз вітер сушить твої губи. Ти варта сотні

Поради

Я мовчав сім літ Малював хрести на календарях В пошуках мети До першого депо, вибач, Я прийшов ні з чим В мене є одна нерозвідана територія Там живуть слова у коротких снах ненароджені До другого депо, вибач, Я

Шпарю

Расскажу я вам, ребята, Городские новостя. Был я давеча в столице И в столице дал гвоздя! Там у них ночные "клабы" - До утра, ядрена вошь! Там у них такие бабы - Так что мимо не пройдешь. Припев: А

Истинно Верую

Покуда стою на крутом берегу, Обнявшись с раскидистой вербою, Смотря на летящий в низине табун, Я истинно верую. Покуда дорога встречает меня Звездою мерцающей первою На тихом закате суетного дня, Я истинно верую, Я истинно верую. День за днём,

Іржава Карма

Засвічувались вікна У сутінках безглуздям Місто наче дим Тануло у склянці І на обличчі Прокаженого Будди Проростала трава Назустріч світанку Вештались по світу Й тремтіли під снігом Сумніви й сни Обгорілими крилами Лишаючи нетрі Роз’їдені кризою Похмеляючись Весняною зливою Вигорали вени В присмерку кульгали Світом намальованим Хриплії пророки Понад домовиною Тінями