L’viv City. Підземне Зоо
Живуть кити під містом. І тритони.
А ще дельфіни. В сумерку глибин,
в западинах, де чорний місяць тоне,
де вибрано породу з порожнин,
вони живуть - міноги і мурени,
сирени, восьминоги. І смиренне
сліпе суцвіття губок та медуз
у вирвах шахт, у ямах наших душ.
Живуть під містом леви, жовті й сонні.
Сховала їх розпечена трава.
Летючі зебри, антилопи й коні
цвітуть на дні пасовищ і саван. (останні 2 рядки - 2)
Живуть також під містом крокодили.
Заплутані в ліан солодкі жили,
тріпочуть тіні мавп або папуг.
І сотні сотень мух, мурах, ропух.
Живуть під містом зебри і буйтури, -
ревуть їх сурми в ніч, мов мерзла мідь.
Сайгаки й сарни, пасерби натури,
пасуться на межі нічних угідь. (останні 2 рядки - 2)
І мамонти, сумирні, мов корови,
мастодонти. Кам’яні діброви
двигтять від них, тремтять, мов тепла твань,
вони сюди втекли від полювань.
Живуть під містом люди. І прочани,
міщухи. І крила в рукавах.
Розкручується знову копійчане
порочне коло вицвілих розваг, -
усе так само. Пиво ярмаркове,
скрипки весільні, ліхтарі, підкови,
цілунки, плач, кохання і пітьма...
Під містом. Тільки міста вже нема. (3)
Похожие новости.
The Song Collector
The Folk Society meet on Thursday nights Clear their throats and put their coughs to flight To sing the dusty cobwebs from the room A repertoire both in and out of tune Don't assume
Серце
У кожного моря є свої хвилі У кожного неба є свої зорі У кожного серця є свої стуки У кожного тіла свої муки. Я знаю захочеш від мене ти правду І довго просила, а я
Если Он Уйдет
Он небо, он река, он ветер, он дыхание И сутки из моих безмолвных снов Он сердце, он душа, и не в моё признание И в нём моя любовь И если это
В Москве Весна
По Московским площадям, По бульварам тут и там, Бегает весенний ветерок, Я шагаю по Москве, Улыбнись прохожий мне, Ведь где-то там дожди,зима,ну а здесь весна А в Москве всегда весна,всегда весна,на-на-на-на Всем похоже не до сна ,всем
Юхим Дим
Я подарую тобі блюз Я подарую тобі джаз Це буде майже як відвертість Буде майже як про нас Я не боюся нікого Я буду вічно молодим Бо я Юхим Бо я потворний і ядючий в очі дим-дим-дим! Ти вже