L’viv City. Підземне Зоо
Живуть кити під містом. І тритони.
А ще дельфіни. В сумерку глибин,
в западинах, де чорний місяць тоне,
де вибрано породу з порожнин,
вони живуть - міноги і мурени,
сирени, восьминоги. І смиренне
сліпе суцвіття губок та медуз
у вирвах шахт, у ямах наших душ.
Живуть під містом леви, жовті й сонні.
Сховала їх розпечена трава.
Летючі зебри, антилопи й коні
цвітуть на дні пасовищ і саван. (останні 2 рядки - 2)
Живуть також під містом крокодили.
Заплутані в ліан солодкі жили,
тріпочуть тіні мавп або папуг.
І сотні сотень мух, мурах, ропух.
Живуть під містом зебри і буйтури, -
ревуть їх сурми в ніч, мов мерзла мідь.
Сайгаки й сарни, пасерби натури,
пасуться на межі нічних угідь. (останні 2 рядки - 2)
І мамонти, сумирні, мов корови,
мастодонти. Кам’яні діброви
двигтять від них, тремтять, мов тепла твань,
вони сюди втекли від полювань.
Живуть під містом люди. І прочани,
міщухи. І крила в рукавах.
Розкручується знову копійчане
порочне коло вицвілих розваг, -
усе так само. Пиво ярмаркове,
скрипки весільні, ліхтарі, підкови,
цілунки, плач, кохання і пітьма...
Під містом. Тільки міста вже нема. (3)
Похожие новости.
Марина
Марино-Марино, чого ходиш-блудиш. Та й навєрно, Марино, сина мого любиш. Як би не любила, то б я ж не ходила. Да я за твоїм сином Дунай-рєчку брела. Перебрела рєчку, не замочилася, Да я на твого
Режиссер Моей Судьбы
Мы ошиблись столько раз, что обратно нет пути, И казалось что пора нам друг друга отпустить. И не дрогнувшей рукой мы сжигали все мосты, Но тогда не знала я, как же был мне
Nie Wiesz Nic
Nic nie zobaczysz, powieki to koniec poczatku mojej duszy..o,o,o... Nic nie poczujesz, choc dotkniesz mnie,to jest tylko zwykla skora,o,o,o... .nie wiesz nic.. Leze,choc moge isc i ufam swemu spojrzeeeeniu. Nie dbam tu o niiic.. ..i juz nie
When I Think Of You
There is something on my mind, and I'm losing concentration And I feel it everytime, that you are near me. I could tell you all about, your picture at my bedside, I should call you sometime, and
Un Dernier Verre (Pour La Route)
Come sit at the table under October's able skies once we'd seen eye to eye I'd known that I'd pass you by and I tried the bells chime seven times completed at nine the world moves slower I