Пастух Пустай, Поет, Баронський Син
А за морем першим Гамерика з плюшу,
А за морем другим Гамерика з терну.
Щоб не так гостро цілили в душу
Одягни їй дурня броню панцерну.
А на дні Гамерик золоті схрони,
А ти й на Різдво у дірявій куртці.
Реп’яхами латаний, пастуший бароне,
Драпаєшся одвіку на стовп екзекуцій.
Приспів:
В’язко мені, казко,
Гнітко мені, квітко,
Мілко мені, гілко,
Гірко мені, зірко.
Кози повмирали, пішли за обрій,
Пусткою пустою віє від стада,
Коби впав із неба діамантик добрий,
Щоб не так люто судила громада.
Бо за морем першим Гамерика з меду,
А за морем другим Гамерика з воску,
Виглядаєш із неба бодай комету
І болить світло в темницях мозку.
Так йому тісно між отих Гамерик,
Бо хоч кам’яний берег, але він твій берег.
І росте з нього мов покруч хвора черешня,
Рана твоя прийдешня луна вчорашня.
Так йому тісно між отих Гамерик,
Бо хоч кам’яний берег, але він твій берег.
Так мені тісно між отих Гамерик,
Бо хоч кам’яний берег, але він мій берег.
Приспів
Похожие новости.
Тінь Сонця
Вниз, усе тікає вниз. Світ куряву здійняв І Сонце заховав Пил. Спис, я маю гострий спис, Ти маєш древній спис, Ми рушимо з останніх Сил. Час, він грає проти нас, Ковтає дні і роки, Прямують його кроки В кров. Нас обличчям у
I’m A Slave 4 U
I know I may be young, but I've got feelings too. And I need to do what I feel like doing. So let me go and just listen. All you people look at
Черевички
я пам’ятаю дуже-дуже давно коли ми ще пахли небом ми ще не вміли не знати хто ми є не вміли не вміти жити ми надягали потерті рюкзаки бігли щоранку в сонце це було так давно але ж ти повір що
Odejd?
1. Stale boj? si? co b?dzie gdy Samotno?ci zn?w otworz? duszy drzwi Znany dobrze ch?od otoczy mocno mnie A mo?e wcale tak nie b?dzie ?le Czasem my?l? ?e Tw?j ka?dy czu?y gest Mo?e zmieni? b?l
Не Приходь
Не приходь, не приходь, я тебе не чекаю, Не приходь, не приходь, бо тебе я не жду. Я лиш так засиділась за чашкою чаю, Я лиш так задивилась в годин череду. Чуєш все, обірвалась
