Нас Розділяють

Нас розділяють милі доріг
нас розділяють холод і сніг
нас розділяє вогонь і вода
над безоднею круча крута

Очі що бачать лиш сіру імлу
вуха що чують прокляття й хулу
розум що жив лише маренням про тебе
Й ті слова, що кидав я до неба

Про долю вони і про волю вони
Про звіра що рвався за межі стіни
Про світло вони і про день без жалю
Про сонце яким я пітьму підпалю
Про правду вони і про віру вони
Про відгомін серця в дрижанні струни
Про спрагу життя і про смерті прихід
Про цей жалюгідний обернутий світ

Нас розділяють люди і час
всі преподобні забили на нас
Все розділяють на добре і зле
І кару шукають куди хто пошле

Що мали на думці усе заберуть
Порвуть, пошматують і в попіл зітруть
І кинуть на шлях, бо нікому не треба
Тих молитов що кидав я до неба

За долю за волю за добрії сни
За звіра, що рвався за межі стіни
За світло і день, що не має жалю
За сонце яким я пітьму підпалю
За правду і віру, відлигу війни
За звуки, що є у дрижанні струни
За спрагу життя, за вільний політ
За твій поворот в обернутий світ

Похожие новости.

Stealin, Stealin

Put your arms around me Like a circle `round the sun You know I'll love you baby When my easy ridin's done CHORUS: You don't believe I love you Look at the fool I've been You don't

Несвободное Падение

Мы миражи, ничего кроме лжи Между нами давно стена Двое чужих, мы привыкли так жить И опять что-то держит нас. Но надо бежать, чтобы вырваться ветром в окно Надо бежать и что дальше уже всё-равно. Припев: Несвободное

Summer Sundown

[1st Verse:] There's a picture of a covered bridge, with water running under it flowing through my mind, takes me back in time. After haulin' hay all day, we'd stop by there and drop a

Quand J’ai Peur De Tout

Des enfants qui s'?lancent Une m?me apparence Des ?clats de soleil Des rayons d'innocence Avant la prudence Avant la malchance Des enfants pareils Y a-t-il un sort, un signe Est-ce un doigt qui d?signe Celle ou celui qui va Renoncer

Горлиця

Пару горлиць я в садок манила, Прилітати стала лиш одна. Де ж ти свою пару загубила, І чи є у тім твоя вина? Чом з твоєї пісні стільки смутку, Рвеш мою ти душу, не чиюсь. Не