Loving Her Was Easier
(That Anything I'll Ever Do Again)
I have seen the morning burning golden on the mountains in the skies.
Achin' with the feelin' of the freedom of an eagle when she flies.
Turnin' on the world the way she smiled upon my soul as I lay dying.
Healin' as the colours in the sunshine and the shadows of her eyes.
Wakin' in the mornin' to the feelin' of her fingers on my skin.
Wipin' out the traces of the people and the places that I've been.
Teachin' me that yesterday was something that I never thought of trying.
Talkin' of tomorrow and the money, love and time we had to spend.
Lovin' her was easier than anything I'll ever do again.
Comin' close together with a feelin' that I've never known before, in my time.
She ain't ashamed to be a woman, or afraid to be a friend.
I don't know the answer to the easy way she opened every door in my mind.
But dreamin' was as easy as believin' it was never gonna end.
And lovin' her was easier than anything I'll ever do again.
Oooooh.
Oooooh.
Ahhh.
Похожие новости.
Помінялися Місцями
По небу плаває риба кит, в пустелі бігає білий ведмідь, вода в повітрі літає мов дим, чи я ще сплю, чи світ здурів. Приспів: Небо помінялося місцями, з морем, з водою, хмари помінялися місцями, з землею травою, ла-ла... І
Девушки Из Высшего Общества
Ты натура утонченная, Папа твой в посольстве служит дипломатом. Достоевским увлеченная, А ведь замуж выходить давно уж надо, но... Припев: Девушкам из высшего общества, Трудно избежать одиночества. Девушкам из высшего общества, Трудно избежать одиночества. Оттого ты одинокая, Что все сказочного
Big Generator
(Trevor Rabin/Tony Kaye/Jon Anderson/Chris Squire/Alan White) verse 1 Such a strange pre-occupation Such a strange peculiar breed How it's shining in its armour Made of gold and made of steel It can strike a chord inside
Зимний Поцелуй
В тот зимний день, Земля была в объятьях, С ума сошедших от любви небес, метель мела, Как - будто в белых платьях, По городу шли тысячи невест. А город жил разлуками и встречами, И праздновали люди
Рідна Хата
Десь на тому далекому березі, Де батьківська хатина стоїть, Залишились мої білі березні, За якими так серце болить. І не можу ніяк зрозуміти я, Хоч у зрілому літі стою: Чом журюсь за низенькою хатою, Коли маю високу