What Happens Tomorrow
[Verse One:]
Child, don't you worry
It's enough you're growing up in such a hurry
Brings you down, the news they sell you
To put in your mind that all mankind is a failure
[Chorus:]
But nobody knows what's gonna happen tomorrow
We try not to show how frightened we are
If you let me - I'll protect you - however I can
You've got to believe it'll be alright in the end
You've got to believe it'll be alright again
[Verse Two:]
Fighting because we're so close
There are times we punish those who we need the most
Though we can't wait for a saviour
Only got ourselves to blame for this behaviour
[Chorus:]
And nobody knows what's gonna happen tomorrow
We try not to show how frightened we are
It would seem lonely - if you were the only - star in the night?
You've got to believe it'll be alright in the end
You've got to believe it'll be alright again
[Guitar Solo]
[Final Chorus:]
And nobody knows what's gonna happen tomorrow
So don't let go, now we've come this far
Hold my hand please, understand me - we're never alone
We've got to believe it'll be alright in the end
(Nobody knows)
You've got to believe it'll be alright my friend
(Nobody knows)
And yes we believe it'll be alright again
Похожие новости.
Я Намалюю
Я намалюю... (3) Я малював сьогодні воду, вітри холодні, Між запахом лісним дочекав весни. Дощ намочив картину, що малював незримо, Десь при шляхах порожніх сліпий художник. Пера з небес снігами, перелистував вітрами Будні і вихідні, мої
В Стиле Ренуара
День был летний пасмурный и длинный, Очередь понурая стояла. Покупала Лина апельсины - Ей чертовски солнца не хватало. А душа всегда стремилась к свету, К лучику столь редкому на небе. В кожуре оранжевой ответа Девочка искала, как
Can We Go Back
You're complicatin things I need some room to breathe I gotta get back to simplicity If you want more than this Then tell me what it is I gotta do Oh, this is killin me I
Афанасий Никитин Буги Или Хождение За Три Моря 2
Мы съехали с Макдугал в середине зимы Моя подруга из Тольятти, я сам из Костромы Мы бы дожили до лета, а там секир-башка Но в кокаине было восемь к трем зубного порошка Пришлось нам
Прощай!
Вiддзвенiло лiто в запашних покосах, У журливих хмарах синiй небокрай. Розплела кохання золотавi коси I пiшла вiд мене, кинувши: "Прощай!" Приспів: Прощай! Та чи зможу тебе я забуть? Прощай! У цiм словi безрадiсна суть. Прощай! Наче пострiл прицiльний, що б’є Прямо