Letter To Hermoine

Do do do do dah
Do do do do dah dah da da da
Do do do do dah dah

The hand that wrote this letter
Sweeps the pillow clean
So rest your head and read a treasured dream
I care for no one else but you
I tear my soul to cease the pain
I think maybe you feel the same
What can we do?
I'm not quite sure what we're supposed to do
So I've been writing just for you

They say your life is going very well
They say you sparkle like a different girl
But something tells me that you hide
When all the world is warm and tired
You cry a little in the dark
Well so do I
I'm not quite sure what you're supposed to say
But I can see it's not okay

He makes you laugh
He brings you out in style
He treats you well
And makes you up real fine
And when he's strong
He's strong for you
And when you kiss
It's something new
But did you ever call my name
Just by mistake?
I'm not quite sure what I'm supposed to do
So I'll just write some love to you
Du du duuu, du-du-du do-do-do do do doaoaoaaaa

Похожие новости.

Magari un giorno avremo un posto anche nascosto oppur distante dalle tante astanterie in cui riposano gli amori ormai in disuso, quelli non storici, di cui nessuno parler?. E rivela il tuo sorriso in una

Лиши собі на вечір пару папіросів Щоб правильно закінчити день Пів-скляночки вина, вот так - за все хороше За тих, кому не пишуть пісень Приспів: (3) Про любов Їм не будуть співати Про любов Як завжди вляжуться спати Про

Ген за селом сонце встає, День молодесенький дибки стає, Берегом котиться білий туман І розлягається в лузі, мов пан. Приспів: Думки летять, як білі лебеді, зоряні лебеді, У ті місця, куди ходили ми синіми веснами. Летять думки

If you're the only thing I ever get for christmas Then everything I wished for has come true You're the single item on my list You're my one and only christmas wish The mistletoe

Холод звіром вирує всередині кожної істоти... Воронів танок у небі свинцевім Беззорянім, неосяжнім Пір’ям їх, мов ножами Пробитий той купол... В останнє... В останнє чорні вітри Обрушили шквал свій на простір безкрайній Вовками вбивали подих життя У собі