Big Generator
(Trevor Rabin/Tony Kaye/Jon Anderson/Chris Squire/Alan White)
verse 1
Such a strange pre-occupation
Such a strange peculiar breed
How it's shining in its armour
Made of gold and made of steel
It can strike a chord inside you
Like a generation's need
Speaking happy words of promise
chorus 1:
Big generator
Lives out of sight
Big generator
Hands upon the wheel
Moving to the left
Movin'
Moving to the right
big generator
moving through the night
Second nature sacrifice
Even if you close your eyes
We exist through this strange disguise
verse 2:
I have heard it said to someone
Or maybe it was me
There is a reason to experience
Psychedelic so we could see
To be growing up before us
Like the black and white of love
Be the focus
Be the chorus
chorus 2:
Big generator
Hands upon the wheel
Big generator
In for the kill
Second nature comes alive
Even if you close your eyes
We exist through this strange device
Moving to the left
Moving to the right
Big generator
Moving through the night
We are the voices of the big generator
Moving through the night
Movin'
Flying out the soft machine, we offer
All surprise to you
Praise oh praise this anthem generator
Moving through the night
Movin'
We are the voice of every. . .
Похожие новости.
Падає Листя
Падає листя. В місто вже вересень летить. І золотисті В лісі дерева ситали вмить. Падає листя. Вітер мітлою по слідах. Сльози іскристі в твоїх очах. Падає листя. Вітер їх носить по землі. Ми розійшлися наче у морі кораблі. Ми розійшлися, Падав
Хороший День
Я только что проснулся и, слава богу, Зашнуровал ботинки, yo, снова в дорогу. Я не уверен, но сегодня день какой-то странный. Не похожий на вчерашний, вчера был в хлам засранный. Собака не лает, нет
Playboys Of The Southwestern World
This is a song About best friends John Roy Was a boy I knew Since he was three And I was two Grew up two little houses Down from me The only two bad apples On our family tree Kind
Поплач Мені, Річко… (Зрада Князя Володимира)
Поплач мені, Річко... Розкажи про дні часів прадавніх. Те, що бачила за давніх-давен, Пошепки перекажи у краплях. Хвилями неси у небуття Відголоси битв, Де брат меча підняв на брата. Течії журчанням голоси: "Зрада!" Хто зганьбив ім’я своїх Дідів?! Хто занапастив
Жертва
Мов жертва щирості – життя, мов молодечих крил пружнавий тріск, як небуттям, укрився суходіл. Ти ще на кінчику пера Возносишся увись. А вже пора? Давно – пора. Спадаючи, молись. Як жертва щирості, як кат оговтаних бажань, переминай за гранню грань, чекаючи