Rose Of England

Hear my voice and listen well, and a story I will tell,
How duty brought a broken heart, and why a love so strong
Must fall apart;

She was lovely, she was fine, daughter of a royal line,
He, no equal, but for them it mattered little for they were in love;

Rose of England, sweet and fair, shining with the sun,
Rose of England, have a care, for where the thorn is,
There the blood will run;

Oh my heart, oh my heart;

Through the summer days and nights, stolen kisses and delights
Would thrill their hearts and fill their dreams with all emotions
That true love can bring;

But black of mourning came one day, when her sister passed away,
And many said on bended knee, she has gone, and you must be our Queen;

Rose of England, sweet and fair, shining with the sun,
Rose of England, have a care, for where the thorn is,
There the blood will run;

Oh my heart, oh my heart;

To the abbey she did ride, with her lover by her side,
When they heard the church bells ring, she was Queen
And one day, he'd be King;

But men of malice, men of hate, protesting to her chambers came,
"A foreign prince will have your hand, for he'll bring peace
And riches to our land;"
She said, "Do you tell me that I cannot wed the one I love?
Do you tell me that I am not mistress of my heart?"

And so with heavy weight of life she kissed her lover one last time,
"This land I wed, and no man comes, for if I cannot have you, I'll have
None;"

Rose of England, sweet and fair, shining with the sun,
Rose of England have a care, for where the thorn is,
There the blood will run;

Oh my heart, oh my heart.

Похожие новости.

На Рассвете Танцуй

Ночь наступает и опять Ты не приходишь - ждать не ждать. И потускнели краски, Я ждала тебя напрасно. Все растворилось и ушло, Время разбилось о стекло. Где ты теперь - не ясно Я ждала тебя напрасно. На рассвете

Синівська Молитва

Молюся Вашій мудрості, матусю. Ясного слова чистій простоті. До нього я душею притулюся - До скарбу найдорожчого в житті. Приспів: Бо Ви ж матусю, - Мова України; Бо Ви ж матусю, - Доля трудова; Бо Ви - натхненна Пісня солов’їна, Душа

Дождь Смывает Все Следы

Я в других растворялся и клялся не любя... В лабиринтах объятий искал одну тебя. Кружева белым снегом мне сердце замели, Кто же знал, что любовь - это ты? Дождь смывает все следы надоевшей суеты, Потускневшей

Самотність (Безглуздя)

Ця жахлива самотність, вона не має кінця, Вона глибше ніж в душах, наче не з цього життя. Вона створює нас, мене із тобою, За чужим і чужою, образом, подобою. Вона наче сліпий музикант, Що співає

Сотні Меж

Стандартний ранок Відсутній сміх Ти виправдовуєшся - Вчора ти зробив що зміг. У місті пекло Дівчата майже голі Одну з них ти відокремлюєш Мимоволі. Зверхньо, але не високо Ти глянеш на мене і пройдеш Я бачу, моя дівчино, Що поки що