Паніка

Закрутилось, зупинилось моє місто, місто...
Відчуваю – задихаюсь, всюди тісно, тісно...
Поселились в голови всіх думки злісні:
Кого би з’їсти, скільки з’їсти, з’їсти, з’їсти!
Закрутились, зупинились і осіли
Помаранчево-блакитно-білі сили:
Я продалась, ти продався – нас купили...
А ми далі тішимось, що їли, пили!

Приспів:
Скажи мені чому вмираю?
Зупиняю час, але вмираю?
Правда ще живе я знаю, знаю!
Де її знайти, скажи мені?

Закрутився, зупинився подих рідний.
Очі в очі подивились вірно-вірно...
Дух свободи, наче пара, не потрібний:
Тебе з’їли, мене з’їли, пізно, пізно!

Приспів

Похожие новости.

И пусть ты скажешь мне, Что я немного дурной. Что я заманю тебя, И ты будешь играть со мной. Пускай, ты думаешь Что было что-то не так, Но вновь пойдешь со мной На мой старый чердак. Припев: Разрывая паутину,

Корупція В нашій країні це позитивне явище, З яким не потрібно боротись. Воно все одно є, було і буде. І квартири я не маю, і машини я не маю, Але дуже хочу жити у столиці

Іде дорога вдаль, іде дорога вбік, сама собі робить викрутаси. Коли ти на ній вже не перший рік Роздивляєшся місто без прикраси. Місто завжди таке сіре - Зле дощі помили спину. Їздять трамваї як фіри, в

Стихи и музыка: А. Васильев Руки как лед. Лед или камень. Там за окном Завеpтелся чужой веpтолет. Я не знаю, не знаю, не знаю, Откуда пpиходит цунами. Встpетимся завтpа. Я что-то скажу. Белая ночь. Темные штоpы. Из веpтолета нам машут pукой

Сколько зим, сколько лет Сколько вод утекло Сколько жизней прошло без меня Сколько жизней ушло от меня Я вернулся домой, а виски сединой Припорошило в дальних краях Да и грудь вся в сплошных орденах По высокой, высокой