Паніка

Закрутилось, зупинилось моє місто, місто...
Відчуваю – задихаюсь, всюди тісно, тісно...
Поселились в голови всіх думки злісні:
Кого би з’їсти, скільки з’їсти, з’їсти, з’їсти!
Закрутились, зупинились і осіли
Помаранчево-блакитно-білі сили:
Я продалась, ти продався – нас купили...
А ми далі тішимось, що їли, пили!

Приспів:
Скажи мені чому вмираю?
Зупиняю час, але вмираю?
Правда ще живе я знаю, знаю!
Де її знайти, скажи мені?

Закрутився, зупинився подих рідний.
Очі в очі подивились вірно-вірно...
Дух свободи, наче пара, не потрібний:
Тебе з’їли, мене з’їли, пізно, пізно!

Приспів

Похожие новости.

То зима, то весна Стала срібно-зеленим То у радощів присмак біди Іди туди, я одна Наче ми полонені самоти І щоночі, що ночі, що ночі Сни ти бачиш тривожні і злі И прокинувшись тихо шепочеш: Наталі” Приспів: Ти самотній Я самотня Ми

Где-то далеко... Где-то далеко... Тихо-тихо, тишина вокруг, Тихо так, что слышен сердца стук. Так уж все устроено - Все нескладно скроено В этом мире счастья и разлук. А где-то далеко идут дожди, И теплый ветер гонит облака, А наши

Sometimes I wonder If I’d ever make it through Through this world Without having in you I just wouldn’t have a clue cause sometimes it seems Like this world’s closing in on me And there’s no way

Місто, місто, дивне місто, п’яне місто, Нема де впасти, скоріш можна десь сісти. Кожен FM крутить своє фуфло, І не дивуйся коли просто так отримєш в чоло. Тут нема виходу, кращих ідей. Тут усе завмирає

Зависли мы низко Над городом жалким. Луна была близко, Она так дрожала. И что-то сказало, Что еще не скоро На мертвое море Рассыплются горы… Рассохнутся планы, Расклеятся ленты, Размажутся страны По континентам… Буду самкой дельфина, А ты большим и белым китом… Залезли на крышу. Стояли