Паніка

Закрутилось, зупинилось моє місто, місто...
Відчуваю – задихаюсь, всюди тісно, тісно...
Поселились в голови всіх думки злісні:
Кого би з’їсти, скільки з’їсти, з’їсти, з’їсти!
Закрутились, зупинились і осіли
Помаранчево-блакитно-білі сили:
Я продалась, ти продався – нас купили...
А ми далі тішимось, що їли, пили!

Приспів:
Скажи мені чому вмираю?
Зупиняю час, але вмираю?
Правда ще живе я знаю, знаю!
Де її знайти, скажи мені?

Закрутився, зупинився подих рідний.
Очі в очі подивились вірно-вірно...
Дух свободи, наче пара, не потрібний:
Тебе з’їли, мене з’їли, пізно, пізно!

Приспів

Похожие новости.

На губах моїх сльоза, наче кришталева. Слід лишила свій лоза, горда королева. І поранена душа прокричала з болем: "Назавжди не залишай, непокірна доле". Приспів: Понад яром, понад ставом там росте лоза, Наче королева станом молода краса. А

Вітрами, млинами, Плинами в безодню мов, Яскравими крилами Здається любов. Зітхає похмуро Закоханий лицар змій, Там по хвилях Амура Блудить Гура незайманих мрій. Демони, демони дівами дивно манили, Марами, сивими хмарами дико крутили. Так оберталися дні безрадісні Печальних звичайних подій. Лунають в

Бессонница, не сомкнуть глаза. Туда-сюда ворочусь я, всё вокруг меня против сна. Мешает фонарь, что светит прям у окна. Луна в зеркале мельком, за стенкой телик соседей, бля. Пить хочется, Заебался я ворочаться. Три часа ночи,

I was born on the Dixie Highway, red clay and Georgia pines I was raised on the Dixie Highway, no sweeter place you’ll ever find A wood frame house and a gravel

Always and forever Each moment with you Is just like a dream to me That somehow came true And I know tomorrow Will still be the same 'Cause we got a life of love That won't ever