Псевдоблюз

Зажурена пані сидить на дивані.
Я до неї говорю словами-віршами,
А вона лишень дивиться вдалеч так гірко.

Сидимо під вікном і шукаємо снів,
Я про них ще колись-то напишу пісні,
Але поки що сумно, лиш в небі сміється дві зірки.

Ми співатимем пісню про наші дощі,
Ми співатимемо, але у душі
Буде вогко, немов надворі учора.

Скоро сонечко зійде, зіпнеться роса,
А у твоєму оці застигне сльоза.
Я тебе поцілую, а далі піду в сині гори.

Час - ілюзія сміху, ілюзія щастя,
Час народжений криком третього блазня.
Я шукаю свіжіше й щиріше у собі.

І мені все одно, хай співають птахи,
Хай кричать коти на порозі весни.
Я зустрів свою долю у твоїй подобі.

Не журися, не плач - завтра знову дощі.
Бачиш, вогником світиться пломінь свічі -
То моя спопеліла душа чекає на весну.

Будь моєю весною, будь світлом і тінню,
Хай прохромить назавжди це дике тремтіння...
Задля тебе я тричі помру і двічі воскресну.

Похожие новости.

Тень Любви

Ночь так темна, Ты не видна, Но призрак темноты бессилен. Из темноты Твои черты Пока неясно проступили. Тебя не смог я удержать, Нет смысла гнаться за тобой, Спешу к тебе - хочу обнять, Но обнимаю призрак твой. Считаю на

Рио-де-Жанейро

Надо, надо нам поторопиться, Поторопиться, не надолго он ушел. Я тебя, тебя, хоть и не знаю, Но понимаю, будет только хорошо. Я не знаю, чем ты покорил, Готова, я готова, забери. Припев: Забери туда где, забери туда

Une Question De Temps

Ne cherche pas C'est la vie Qu'est faite comme ?a C'est ni bien ni mal C'est juste comme on peut Laisse filer C'est l'amour Qui te retrouvera Quand tu ne l'attendras plus Et tu ne seras plus d??u Perdu C'est juste

Гимн Заходящего Солнца

Дизель: Серые прорези красного неба Резкие краски, прошлые беды Знакомый район, но пустые кварталы. Не видно людей, кругом одни шакалы. Они ищут добычу под маской заката, За кусок свежего мяса убивают брата. Люди живут по законам пустыни Их

Славянская Душа

Отчего на душе веселье, Отчего в сердце грусть… Горько плакали – сладко пели, Говоря, - ну и пусть… Горько и сладко – Загадка… Отчего кто-то лишь поманит, Мы идем вслед за ним, И пока с неба гром не