Horrible Qualities

Tarnished mirror in the hall
Reflects the ghosts that come to call
Dressed in dusty silken gowns
Dancing in the shadowed sounds

Eyes like echoes not quite there
Should be dead but instead stare
Behind me up stairs they bound
They're gone when I have turned around

On the walls that seem to cry
Are the monsters finally free?
Oh, what secrets do they hide
Behind the family tapestry?

A handless maiden leads a mare
Through half-deserted bedrooms bare
To her the sunlight filters in
From out behind the red curtains

A little girl in framed attire
Hangs her locks above the fire
She takes your hand, writes her lines
Drench the page with children's rhymes

In the walls that seem to cry
Are the monsters finally free?
Oh, what secrets do they hide
These bright-lit whispered histories?

Smoking jackets play around
What house of theirs once fallen down
Is crept in ruins behind closed doors
In hallways not gone down before

A lonely reader in the gloom
Hears footsteps in the other room
It's only children playing ball
In the tarnished mirror in the hall

In the rooms that seem to cry
Are the monsters finally free?
Oh, what secrets do they hide?
Is the only monster me?

Похожие новости.

Небо Цвета Молока

Небо цвета молока, Спелым яблоком, луна, Упадёт на край земли, Чтоб её как плод несли, В блюде расписной зари! Небо цвета молока, А ты глупый спишь пока, Так не выпьешь

Lay Lady Lay

Lay lady lay lay across my big brass bed Lay lady lay lay across my big brass bed Whatever colors you have in your mind I show them to you and you see them shine Lay

Everything About You

You know I've always got your back girl So let me be the one you can run into, run into, run in I say this, cause it's a matter of fact girl You

Мажорний Льотчик

Мажорно Я з високих гір. Я не маю дір. Я зорі діставав руками. Очі в хмарах тримав. Мене сонце купало. Я буду льотчиком мама. З неба руку дав. Я пішов. Не впав. Я мріяв літати роками. Мама. Яма. Я буду льотчиком мама. Скіліки бачить

Ти Спиш

Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві... Т. Шевченко Коли серед безміру днів приходить спроквола отой один - Ти спиш... Коли на батьківських горбах сини виїжджають з похмілля в рай, Ти спиш... Коли блудні діти твої з далеких світів повертають домів, Ти