Planet Earth

Planet Earth, my home, my place
A capricious anomaly in the sea of space
Planet Earth are you just
Floating by, a cloud of dust
A minor globe, about to bust
A piece of metal bound to rust
A speck of matter in a mindless void
A lonely spacship, a large asteroid
Cold as a rock without a hue
Held together with a bit of glue
Something tells me this isn't true
You are my swweetheart soft and blue
Do you care, have you a part
In the deepest emotions of my own heart
Tender with breezes caressing and whole
Alive with music, haunting my soul.
In my veins I've felt the mystery
Of corridors of time, books of hisotry
Life songs of ages throbbing in my blood
Have danced the rhythm of the tide and flood
Your misty clouds, your electric storm
Were turbulent tempests in my own form
I've licked the salt, the bitter, the sweet
Of every encounter, of passion, of heat
Your riotous color, your fragrance, your taste
Have thrilled my senses beyond all haste
In your beuaty, I've known the how
Of timeless bliss, this moment of now
Planet Earth are you just
Floating by, a cloud of dust
A minor globe, about to bust
A piece of metal bound to rust
A speck of matter in a mindless void
A lonely spacship, a large asteroid
Cold as a rock without a hue
Held together with a bit of glue
Something tells me this isn't true
You are my swweetheart gentle and blue
Do you care, have you a part
In the deepest emotions of my own heart
Tender with breezes caressing and whole
Alive with music, haunting my soul.
Planet Earth, gentle and blue
With all my heart, I love you.

Похожие новости.

I'm driving up the autobahn Losing my way as the night gets long The headlights shining in my face Scream out the danger of this place [Chorus:] And now there's no way home, this love

Ich erinner mich noch an den Tag an dem wir mal mit unserm Bus in Rottweil waren. Wieder unterwegs von hier nach da und was dazwischen lag war uns schei?egal. Nur eine Pause, nur

Вау-вау (3) А мама думала то я... І Вечір розсипався в твоїх долонях, Грізно всміхається, А мама думала, то я. Місяць у повні вискалює зуби, Очі налякані, А мама думала, то я. Світло в кімнаті лягло подрімати, Надто стомилося, А мама

З ранку прокинувся, знову до школи Каторга ця не мине вже ніколи Уроки зробив, повечеряв і спати Батьки не пускають допізна гуляти Мені так хочеться на все забити Мені так хочеться нічого не робити До обіду

1. Написала Зойка мне письмо, А в письме два слова: "Не скучай…" Мы расстались с ней еще весной, А теперь февраль пора встречать. И пускай не ходят поезда В наш забытый богом уголок, Разве же тебя