Ти Згасаєш

Обійма тебе холод, чуєш подих із неба,
Підіймаєш свій погляд - хтось літає без тебе...
Незгасаючий спогад, зачинити в раз двері
Не дозволить й дорога в небо кличе до себе...

Приспів:
Ти згасаєш, ти згасаєш вічну мить,
Твоє серце, ти чекаєш, що згорить.
Ти згасаєш, ти згасаєш, як зоря,
Він не скаже тобі: "Ти моя..."

У світ ночі емоцій він пішов так невчасно...
Він на кожному кроці, де нема його власне.
Від прощальних цілунків зі смаком хмелю й жасмину
Вже не слухають руки, зупинились хвилини...

Приспів (2)

Похожие новости.

Вибач Як зможеш колись, то вибач Так легко зламати крила Мене ніби шось накрило А ти, як літак розбилась На тисячі сліз розлилась Залишилось тільки тіло Бо жити так надоїло Вибач... Приспів: Вибач на кухні розбите вікно Вибач години, довші за

Я розкидаю зло, наче попіл, А ти благаєш: "Досить!", Ось так втрачаємо кохання, Набуваємо непотрібний досвід – Цікаві досліди над власними мозком. Собі здаюся крутим, Тобі здаюся відморозком. З тобою, як у бою, Вирішив бити першим. Тепер знаю, що

Не стучи не в закрытые двери. Не буди только дикого зверя. Не смотри по ту сторону света. Уходи, если можешь остаться. И молчи, если будешь ломаться. Не ходи не во что не одетой. Кусай свои губы,

я ласкаю струны розо-зовым ногтем и мы с тобой поём заливные песни и заборы тают призраком - кораблём скоро с тобой придём нам осталось только Сотни тысяч верст до конца весны сотни тысяч верст пролетели обалдели Сотни тысяч лет где

Отпечатав на загаре стыдливость Падает последняя одежда Мы одни и впервые крадутся прикосновения Нащупывая ток, ток Я войду в тебя и вулканы вновь проснуться И от струй дождей всё вернется к нам двоим в эту июльскую