Голодні Студенти
Всяка худобинка крихітна
Хоче поїсти зрання.
Добре на шлунок і вигідно
Їжу приймати щодня.
Тут не існують якісь вихідні,
Людоньки, їжте, не будьте дурні!
Божечку милий, як хочеться жерти мені!
В мозок голодний, ображений
Лізе усяка фігня:
Індик там ходить підсмажений,
Бродить варена свиня.
Тягнуться руки до тої свині,
І я засинаю в кошмарному сні...
Боженьку милий, як хочеться їсти мені!
Прийдуть ті часи,
Коли в мене буде кіло ковбаси.
Вона не пошкодить знанням.
Ням-ням-ням-ням-ням-ням-ням!
Я написав Президентові -
Хай він мені відповість:
Як далі жити студентові,
Котрий вже місяць не їсть.
Я його бачив лишень у кіні,
А він мене бачив у капцях в труні.
Боженьку милий, як хочеться жерти мені!
Я у кафе під серветкою
Сирник надкушений вкрав.
Пах він старою шкарпеткою,
Я його тиждень жував.
А потім ще згадував його три дні
І захлинався у власній слині...
Боженьку милий, як хочеться жерти мені!
Прийдуть ті часи,
Коли в мене буде шматок ковбаси.
Вона не пошкодить знанням.
Ням-ням-ням-ням-ням-ням-ням!
Похожие новости.
I Miss You
[I know if you could hear me you would Say there are always two sides of a story You're so right, I found out I can't live without you] Love was never easy, But leaving
Послесловие
Опустится занавес скоро, И, смолкнув, утихнет гроза. И сумрак в задумчивых шторах Закроет устало глаза. Сгустится туман суеверий, Повеет в лицо тишиной. И тихо безмолвные двери Закрою я в ночь за собой. На пыльном пороге оставлю тревоги И грусть
Now That You’re Gone
My nights grow long My nights grow long Now that you're gone My nights grow long Now that you're gone Now that you're gone My nights grow long Now that you're gone Now that you're gone I'm living my
Co’N’Dorn
Он,он из желтый стали,его все ждали,он,как минимум,вечный Он,он не новый,не старый,как ни странно,он чисто сердечный Правда,его каждому надо,парень ты или баба Хотя бы встретится взглядом бл* буду Только не слушаюсь маму Нас потянуло на искусство Раз,вот
Научи Меня Быть Счастливым
Как две капли похож и под дождь, как под нож, промокая до нитки сюжета в этот город меня отпустила зима на свидание короткое с летом мне не нужен ответ, чтоб увидеть рассвет, словно заново надо родиться этот город погас