Голодні Студенти
Всяка худобинка крихітна
Хоче поїсти зрання.
Добре на шлунок і вигідно
Їжу приймати щодня.
Тут не існують якісь вихідні,
Людоньки, їжте, не будьте дурні!
Божечку милий, як хочеться жерти мені!
В мозок голодний, ображений
Лізе усяка фігня:
Індик там ходить підсмажений,
Бродить варена свиня.
Тягнуться руки до тої свині,
І я засинаю в кошмарному сні...
Боженьку милий, як хочеться їсти мені!
Прийдуть ті часи,
Коли в мене буде кіло ковбаси.
Вона не пошкодить знанням.
Ням-ням-ням-ням-ням-ням-ням!
Я написав Президентові -
Хай він мені відповість:
Як далі жити студентові,
Котрий вже місяць не їсть.
Я його бачив лишень у кіні,
А він мене бачив у капцях в труні.
Боженьку милий, як хочеться жерти мені!
Я у кафе під серветкою
Сирник надкушений вкрав.
Пах він старою шкарпеткою,
Я його тиждень жував.
А потім ще згадував його три дні
І захлинався у власній слині...
Боженьку милий, як хочеться жерти мені!
Прийдуть ті часи,
Коли в мене буде шматок ковбаси.
Вона не пошкодить знанням.
Ням-ням-ням-ням-ням-ням-ням!
Похожие новости.
Колись Так Не Було (як тепер)
Колись так не було (як тепер): Сідали
Два Перстені (разом з Андрієм Князем)
Як ішов я опівночі Понад тихою водою, Зачерпнув у руки срібло Те, що місяць там залишив, І зробив я з нього перстень... А як сонце привітало Мене вранці в чистім полі, Я знайшла вінок з барвінком, Недоплетений учора, І
Вечер Красит Город
Вечер красит город в темно-синий цвет, И домой не скоро- в чем же тут секрет? Вечер красит город в темно-синий цвет, И домой не скоро- в чем же тут секрет? Вечер красит город в
Five Years
Pushing thru the market square, so many mothers sighing News had just come over, we had five years left to cry in News guy wept and told us, earth was really dying Cried
Просерамера
Хто не знає ще Франківська? Вона файне, паньство, місто Гарно розташоване воно Як по місту ми гуляєм Франківчанок зустрічаєм Всі красиві,гарні, як в кіно. О! О! А по парку як гуляєм Та Шевченка привітаєм Квітами вшановуєм його. Його.