Голодні Студенти

Всяка худобинка крихітна
Хоче поїсти зрання.
Добре на шлунок і вигідно
Їжу приймати щодня.
Тут не існують якісь вихідні,
Людоньки, їжте, не будьте дурні!
Божечку милий, як хочеться жерти мені!

В мозок голодний, ображений
Лізе усяка фігня:
Індик там ходить підсмажений,
Бродить варена свиня.
Тягнуться руки до тої свині,
І я засинаю в кошмарному сні...
Боженьку милий, як хочеться їсти мені!

Прийдуть ті часи,
Коли в мене буде кіло ковбаси.
Вона не пошкодить знанням.
Ням-ням-ням-ням-ням-ням-ням!

Я написав Президентові -
Хай він мені відповість:
Як далі жити студентові,
Котрий вже місяць не їсть.
Я його бачив лишень у кіні,
А він мене бачив у капцях в труні.
Боженьку милий, як хочеться жерти мені!

Я у кафе під серветкою
Сирник надкушений вкрав.
Пах він старою шкарпеткою,
Я його тиждень жував.
А потім ще згадував його три дні
І захлинався у власній слині...
Боженьку милий, як хочеться жерти мені!

Прийдуть ті часи,
Коли в мене буде шматок ковбаси.
Вона не пошкодить знанням.
Ням-ням-ням-ням-ням-ням-ням!

Похожие новости.

На Крыльях Любви

Распустились под небом цветы Годы вешние смыли следы Той любви, что когда-то была безответной Нас морозила долго зима На пороге подруга весна И измученный холодом мир станет светлым Я соберу полевые цветы К тебе по небу на

Stop The World & Let Me Off

Hey, stop the world and let me off I'm tired of going round and round I've played the game of love and lost Hey, stop the world and let me off. My dreams are

Для Великих Открытий…

Я приземляюсь тихо, Мои рифмы взмывают в небеса лихо, Рассыпаясь на землю железным ливнем, То горячим вихрем, Обжигая крылья демонов не видимых, Разбивают лики рукотворных идолов, Несут выгоду, Словно сон перед битвой, Хранят мои мнения и взгляды, Где это

Осінь Пану

Крапає дощ, осінь панує На шиї ланцюг, перевернута миска Господар з сусідом горілку смакує І знову забув принести поїсти Так надоїло в буді лежати Кіт на горищі з мишами воює Квочка курчат запрошує спати Блиснуло, гримнуло. Осінь

Що Буде

Перші промені світанку мене випроваджують І змерзлі діти що на чорний хліб чекають І тихе місто, що у сні лиш спокій знаходить І автострада, що в якийсь-то новий світ виходить Не є запах чорной