Як Я Собі В Нашім Селі Заспівам

Як я собі в нашім селі заспівам,
Вшитких хлопців до роботи позберам.
Позберам вшитких хлопців до нашого села -
Затим селом все ня болит голова.

Не лем хлопців, але й вшитки дівчата,
Бо на поли юж робота зачата.
Співают дівчата із нашого села -
За тим селом все ня болит голова.

Як я собі на весілю заспівам,
Вшитких гостей до співаня позберам.
Весіля, весіля, на Петра, на Михала -
По весілю все ня болит голова.

А як буду у далекій стороні,
То заплачу, то затужу в чужині.
До свойого села, де родина моя -
За тим селом все ня болит голова.

Похожие новости.

Кіт вигнувся дугою Шкварчіла сковорідка Дівчина плела коси Тай трохи задрімала Проповз павук по стелі В акваріумі рибки Ганяли одна одну Поміж собою грали Підметене подвір’я Бо завтра буде свято Як розпустились квіти Біля твоєї хати Собака спить на буді Там сонечко тепліше А

VERSE 1 I KNOW THAT YOU’RE NOT WINDOWSHOPPING NOT EVEN IN THE NEIGHBOURHOOD I COULDN’T HELP BUT OVERHEAR YOU TALKING THAT THE WAY IT FELT WAS JUST NO GOOD I DIDN’T EVEN KNOW YOUR NAME BUT

1. Rain: Мужской затворник чужих иллюзий глухо закрыт на замке Охраняет строго от душевных контузий, поступающих извне. Зачем братьям зря волноваться от депрессий реального мира? Ведь их надежда должна коваться в концессии тихого пира Торжества веры

Осень... Листья, прожилок рунной вязью испещряя, Красным окрасит, золота блеск не щадя... Осень... Туманом укроет, грязную слякоть скрывая, Утонет в холодных каплях дождя... Зима... Буйства вьюг принесет, завывая, Бестией рвутся спесиво ветра... Зима... Льдами скует, инеем посыпая, Листвы рун тайны пряча

Далека, самотня й далека, у цілому світі одна, Дні й ночі, у студінь і спеку до мене летить вона. Рідна, як пісня з колиски, тиха, як свято волинське, Готова завжди до страждання, до