Як Удари Вогню…

Як удари вогню по очах незахищених
Через третіх людей передані сни
Залишились слова приховані віршами
Ми втікали від них до весни

Ми не бачимо сліз на очах одне одного
І не чуємо тремту одне одного рук
Нас немає, бо ми народились холодними
Нас нема, бо для серця потрібен стук

Хтось знайде нас, коли вже не треба іронії
Ми будемо здаватися тінню крил
Як удари вогню доторкаюсь долонями
Я не знаю хто очі мені відкрив

Похожие новости.

Не витайте, думки, не кружляйте - Зосередьтесь в своїй висоті. Може, краще на землю вертайте - Пригадайте щасливії дні. Колискову, що мати співала Над маленьким, схилившись чолом. В чисте серце проміння вливала, Щоб горіло те серце добром. Не

За роками роки, наче ті козаки, Що вертають додому з походу. Їхній дух не зачах, бо несуть на плечах Непідкорену волю народу. Приспів: Товариство моє, вже той час настає, Коли треба зібратися в коло. І сказати усім,

Эй йоу, эй йоу, Это опять деревенские респекты, Передаем респекты, желательно дер евенские, Деревенские респекты, Эй йоу, это сельский стайл, Из города Горох, в город продает горох, С нами забытые ветром, Смысл неравенства, Западного отсекис, куева кукуева, Передаем респект

Приспів: Не тому, не тому, Що закінчується літо. Не тому, не тому, Що скоро зима. Не тому, не тому, Що ти десь далеко звідси. Не тому, не тому, Сама... На півслові все обривається, Це не знаю, як називається, Ні для кого

Густа смерека біля хати, І храм новий у звони не б’є Зустріне тут горянка-мати, Бо все тут рідне, все моє. Тут гори грають і співають, Іскриться Шипіт-водоспад, Я притулюсь до цьго краю, Щоб знов вернутися назад. Приспів: Міжгір’я, міжгір’я Привітна