Мрію, Шукаю І Жду
Твої очi свiтанковi,
Рученята колисковi,
Слово - життєдайная вода,
Але як насупиш брови -
Долу хиляться дiброви,
В серце моє стукає бiда.
Не лякай мене, кохана,
На рушник з тобою стану,
Тiльки кулачками не сварись.
Є така у мене мрiя,
Моє щастя та надiя,
Ти до мого серця притулись.
Я без тебе - нi, не можу,
Що не день себе тривожу,
Часом власну тiнь я не знайду.
Ой, не вiриться, що любиш,
Мабуть, ти мене загубиш,
I з тобою стрiну я бiду.
От i ходжу нежонатий,
Неголений, волохатий -
Соло на гiтарi виграю.
Мрiю я про тебе, люба,
У левадi, бiля дуба,
Мрiю, як про вранiшню зорю.
Похожие новости.
Я Знаю, Что Ты Знаешь
Любовь, как дым Мне будет хорошо, с другим Когда-нибудь уйдёт печаль И я об этом знаю Но в этот миг В моей душе - застывший крик И слёзы на глазах и память на губах О том, что
Двадцать Два Плюс Двадцать Восемь
Ты любил, и я любила, Нам с тобою вместе было: Двадцать два плюс двадцать восемь, Но вмешалась осень. Был ещё похож на летний Наш с тобою день последний, День, когда ушла я от тебя. Ты один и
Сплин
Я устал от всего, от погоды, от слов. Я устал от тяжелых Несбывшихся снов и от дум, и от дней скушных длинных – устал, словно Жизни закат, словно старым я стал. Этот
How Many Tears
I see myself when I look in your eyes And all of the sadness you're keeping inside Oh baby can't you see If anyone knows, if anyone knows it's me So many years I
Голос Сфер
Древній скіф, наш прадід і дід Тут навіки залишили свій слід. Їх курган стоїть, наче страж - Прикрашає долинський пейзаж. Це свята земля, батьківська земля, Це мої гаї і мої поля. Це квітучий край, наш пісенний
