Вишивала мама мою долю, одиноку долю нелегку.
Вишивала радістю і болем на яскраво-ніжнім рушнику.
Вишивала рідна, та й не знала - пролетять роки як уві сні
І пошле їй Бог дочку-красуню у кітучім травні, навесні.
Буде травень буйно квітувати і зозуля перша закує,
Прошепоче щиро вдячність мати Богу за народження моє.
Приспів:
Моя матусю, небесними очима ти прямо в душу дивишся мені,
На рушнику квітуєш мов калина, а я співаю тобі мої пісні.
Мої пісні - то мій уклін і сповідь, тобі нетлінне сонечко моє.
Нехай завжди у музиці і в слові, нехай святиться у віках ім’я твоє.
Сплине час у праці і стражданні, запорошить коси сивина
Доні перша, матері остання. Все минає - пам’ять не мина.
І рушник, як память не минає, він в моєму домі на стіні.
Кожен ранок з вишитого раю мама посміхається мені.
Лиш зозуля не кує, не плаче - одинока пташка у вінку...
Як могла ти, мамо, передбачить долю на квітучім рушнику.
Приспів
Похожие новости.
You’ll Be There
Well, hope is an anchor, and love is a ship Time is the ocean, and life is a trip You don't know where you're goin' 'til you know where you're at And if
Я Не Верю
Я, как воск, таю в пламени Суеты бесконечной, Инквизиция времени безупречна. Очарованный вечностью, Пленник замкнутой сферы. В смерть любви неизбежную Я не верю, я не верю. ПРИПЕВ: Снежная грусть неземная Мысли как дым пеленает. Сказочный край, дивный берег. Светлая ложь.
Божевільна Казка
Залишаю без прощання Побудоване для нас, Бо моє сліпе кохання Не прозріє через час Серед тиші і спокою Я скажу тобі: прощай, Захопились двоє грою Я без крил, а ти - літай Ти лети і не спиняйся Линь у
Стереть
Телевизор разбит жена в кладовке Они думали я раньше подохну Так вот кто передавал мне ответы стуком по батареям Я не верил пока не закрылись двери троллейбуса Этой системы наместники отобрали билеты и место Но
Ще
Світ за склом моїх очей Тисне на мене, кудись летить, По губах, як мед тече І біля ніг мов собака спить. Світ за склом моїх очей Йде кожен день на нову війну. Підійма мене з нікчем, Щоб