Вишивала мама мою долю, одиноку долю нелегку.

Вишивала радістю і болем на яскраво-ніжнім рушнику.

Вишивала рідна, та й не знала - пролетять роки як уві сні

І пошле їй Бог дочку-красуню у кітучім травні, навесні.

Буде травень буйно квітувати і зозуля перша закує,

Прошепоче щиро вдячність мати Богу за народження моє.

Приспів:

Моя матусю, небесними очима ти прямо в душу дивишся мені,

На рушнику квітуєш мов калина, а я співаю тобі мої пісні.

Мої пісні - то мій уклін і сповідь, тобі нетлінне сонечко моє.

Нехай завжди у музиці і в слові, нехай святиться у віках ім’я твоє.

Сплине час у праці і стражданні, запорошить коси сивина

Доні перша, матері остання. Все минає - пам’ять не мина.

І рушник, як память не минає, він в моєму домі на стіні.

Кожен ранок з вишитого раю мама посміхається мені.

Лиш зозуля не кує, не плаче - одинока пташка у вінку...

Як могла ти, мамо, передбачить долю на квітучім рушнику.

Приспів

 

Похожие новости.

Ну И Что

Ухожу. За спиной - только лёд Тень моя, за тобой - шаг вперёд Посмотри, я теперь впереди Я тебя отпустил и простил Чтоб не вернуться... Припев: Ну и что, пусть всё так произошло Но я верю тебе,

Песня Лётчика

Их восемь - нас двое. Расклад перед боем Не наш, но мы будем играть! Сережа! Держись, нам не светит с тобою, Но козыри надо равнять. Я этот небесный квадрат не покину. Мне цифры сейчас

Da Figlio A Padre

Ti chiedo scusa Per quello che ti ho detto Per come ti ho risposto E se ti ho fatto male Ti chiedo ancora scusa Perch? facevo tardi E mi aspettavi in piedi Perch? non son venuto Quell'estate al

Девушки Танцуют Одни

Мы закрыли глаза, чтоб не знать, как нам плохо, И с тех пор все равно - где здесь ночи, где дни; Партизанским костром догорает эпоха, А в парикмахерских - вальс,

Лепесток

Лети, лети лепесток, лети на запад, восток, Лети на север, на юг, лети, наматывай круг, Во след сплошной полосе, на незнакомом шоссе, По черно-белым полям, вдоль земляничных полян... Лети, лети лепесток, лети на Дальний