
Вишивала мама мою долю, одиноку долю нелегку.
Вишивала радістю і болем на яскраво-ніжнім рушнику.
Вишивала рідна, та й не знала - пролетять роки як уві сні
І пошле їй Бог дочку-красуню у кітучім травні, навесні.
Буде травень буйно квітувати і зозуля перша закує,
Прошепоче щиро вдячність мати Богу за народження моє.
Приспів:
Моя матусю, небесними очима ти прямо в душу дивишся мені,
На рушнику квітуєш мов калина, а я співаю тобі мої пісні.
Мої пісні - то мій уклін і сповідь, тобі нетлінне сонечко моє.
Нехай завжди у музиці і в слові, нехай святиться у віках ім’я твоє.
Сплине час у праці і стражданні, запорошить коси сивина
Доні перша, матері остання. Все минає - пам’ять не мина.
І рушник, як память не минає, він в моєму домі на стіні.
Кожен ранок з вишитого раю мама посміхається мені.
Лиш зозуля не кує, не плаче - одинока пташка у вінку...
Як могла ти, мамо, передбачить долю на квітучім рушнику.
Приспів

Похожие новости.
Праздник
Жили люди, жили. Жили, и не выжили. Тянули люди жилы - жилы и не выдержали. Жили. Не жалели. Пели. Обращались к Богу. Дай пожить немного. Дай пожить ещё немного. Этот праздник не для всех; Эх.
Руку Подай
Руку подай, лиш руку подай, я прошу тебе. Мене не лишай, в біді не лишай, прошу тебе. Приспів: Надію дай мені, і трішечки тепла, ти усміхнись і руку подай. Сонце й земля, небо й вода
Anyone
Love is delusion, you are my world, Beauty is power, a smile is a sword, Tear is emotion, you are my soul, Over is over, life is a bowl, Anyone who's never loved, Anyone who's
Мачо
Було тобі мало мене Чи ти боявся - щастя мине? А я знаю, мачо, За мною ти заплачеш Я сплю і бачу, як кажу слова: Приспів: "Ти з кимось мене переплутав Ти з кимось мене переплутав Знаю не
Непара
Тру-ла-ла... Настя Каменских... Синьйор Потап... Тру-ла-ла... Тру-ла-ла щас вас будет тут... Ты красиво улыбалась, выходила из "Лимо", каждый вечер тусовалась в дорогущем казино, удалось пройти охрану в этот вечер наконец, - я увидел шубу на тебе
