Вишивала мама мою долю, одиноку долю нелегку.

Вишивала радістю і болем на яскраво-ніжнім рушнику.

Вишивала рідна, та й не знала - пролетять роки як уві сні

І пошле їй Бог дочку-красуню у кітучім травні, навесні.

Буде травень буйно квітувати і зозуля перша закує,

Прошепоче щиро вдячність мати Богу за народження моє.

Приспів:

Моя матусю, небесними очима ти прямо в душу дивишся мені,

На рушнику квітуєш мов калина, а я співаю тобі мої пісні.

Мої пісні - то мій уклін і сповідь, тобі нетлінне сонечко моє.

Нехай завжди у музиці і в слові, нехай святиться у віках ім’я твоє.

Сплине час у праці і стражданні, запорошить коси сивина

Доні перша, матері остання. Все минає - пам’ять не мина.

І рушник, як память не минає, він в моєму домі на стіні.

Кожен ранок з вишитого раю мама посміхається мені.

Лиш зозуля не кує, не плаче - одинока пташка у вінку...

Як могла ти, мамо, передбачить долю на квітучім рушнику.

Приспів

 

Похожие новости.

Nincompoop

now you look at youselfwith your cruel eyesand you don't like what you seeyou don't like what you areand your smile is a crimebecause you knowhow true it isthat everything

Молоко И Мед

Стихи и музыка: А. Васильев 1. Я помню только комнату и стол И жёлтый свет над ним Я помню как разбился на куски Твой глиняный кувшин Не спеши Нам остаётся сделать ход На линию вперёд И нам помогут

Ой Учора У Куми

Була в мене кума – а тепер нема. Забрала куму в’язниця-тюрма. Не знаю, що там та кума наробила, Але добре, що тюрма, а не могила. Я сиджу-тужу, слізоньки рахую, Проклинаю долю-доленьку лихую. Без куми сумую, плачу

Телефонный Разговор

Сколько можно создавать смертоносное оружие? Кулаками сотрясать, кому это нужно? В Свердловске весна, и в Нью-Йорке лужи, Там пишут клёвые песни, но и у нас не хуже, Нет не хуже. Мне нечего делить с простым

Lovin’ I Lost

[Hook] I remember, I remember the days [Verse 1] I remember she sit there with her thickness Never played a game but I heard about them sisters A wise mister said love is gunna get