Вишивала мама мою долю, одиноку долю нелегку.

Вишивала радістю і болем на яскраво-ніжнім рушнику.

Вишивала рідна, та й не знала - пролетять роки як уві сні

І пошле їй Бог дочку-красуню у кітучім травні, навесні.

Буде травень буйно квітувати і зозуля перша закує,

Прошепоче щиро вдячність мати Богу за народження моє.

Приспів:

Моя матусю, небесними очима ти прямо в душу дивишся мені,

На рушнику квітуєш мов калина, а я співаю тобі мої пісні.

Мої пісні - то мій уклін і сповідь, тобі нетлінне сонечко моє.

Нехай завжди у музиці і в слові, нехай святиться у віках ім’я твоє.

Сплине час у праці і стражданні, запорошить коси сивина

Доні перша, матері остання. Все минає - пам’ять не мина.

І рушник, як память не минає, він в моєму домі на стіні.

Кожен ранок з вишитого раю мама посміхається мені.

Лиш зозуля не кує, не плаче - одинока пташка у вінку...

Як могла ти, мамо, передбачить долю на квітучім рушнику.

Приспів

 

Похожие новости.

Till The End

If I never see your loving face again I’ll go on loving you ’till the end And if my broken-hearted love dont find a way to mend I’ll go on loving you ’till

Слухай Cебе

Тихо ідеш - не знаєш хто, не знаєш як, Зовсім чужа сама собі і все якось не так. Сама собі і все якось не так. І знов не так. Слухай себе, іди за своїм

Коли Ти Смієшся

Коли ти смієшся, тобто радієш, Неначе кіт примружуєш очі - Нічого навколо не бачиш. Коли ти плачеш, тобто сумуєш, І сльози очі заливають - Нічого навколо не бачиш. Коли не смієшся і не плачеш, А так собі

Віднеси Мене, Любий

Вiднеси мене, любий, у поле неоране, Де гуляють вiтри i шумить ковила, Де колись я тобi в нiч безмiсячно - зоряну Раптом серце своє назавжди вiддала. Приспів: А нiчка, а нiчка Нас вкрила, мов ковдрою, А вiтер

302 South Maple Avenue

They pulled up in a pick up truck That held everything they owned He unlocked the door and carried her Over their new threshold They stood there, tears in their eyes Neither one could speak Hand