Вишивала мама мою долю, одиноку долю нелегку.

Вишивала радістю і болем на яскраво-ніжнім рушнику.

Вишивала рідна, та й не знала - пролетять роки як уві сні

І пошле їй Бог дочку-красуню у кітучім травні, навесні.

Буде травень буйно квітувати і зозуля перша закує,

Прошепоче щиро вдячність мати Богу за народження моє.

Приспів:

Моя матусю, небесними очима ти прямо в душу дивишся мені,

На рушнику квітуєш мов калина, а я співаю тобі мої пісні.

Мої пісні - то мій уклін і сповідь, тобі нетлінне сонечко моє.

Нехай завжди у музиці і в слові, нехай святиться у віках ім’я твоє.

Сплине час у праці і стражданні, запорошить коси сивина

Доні перша, матері остання. Все минає - пам’ять не мина.

І рушник, як память не минає, він в моєму домі на стіні.

Кожен ранок з вишитого раю мама посміхається мені.

Лиш зозуля не кує, не плаче - одинока пташка у вінку...

Як могла ти, мамо, передбачить долю на квітучім рушнику.

Приспів

 

Похожие новости.

Naked As A Window

How hard for the covers to be pulled from their slumbers, but a ghost never gives up its sheet. Tell me, is it the same for the rattling chains or whatever you

I Heard The Bells

(Henrey Wadsworth) I heard the bells on Christmas Day Their old familiar carols play And wild and sweet the words repeat Of peace on earth, good will to men I thought how, as the day

Sorry

Любовь прошла... Любовь прошла... Любовь прошла... Идём давным-давно неведомо куда На сотни миль вокруг чужие города Как в тумане идут корабли Как в тумане блуждаем и мы с тобой Всё ищем берег свой. Забило сердце вдруг сигнальные огни Меняю

Лепесток

Лети, лети лепесток, лети на запад, восток, Лети на север, на юг, лети, наматывай круг, Во след сплошной полосе, на незнакомом шоссе, По черно-белым полям, вдоль земляничных полян... Лети, лети лепесток, лети на Дальний

Люберцы

По дороге, да по кольцевой Я шагаю в этот час ночной, А навстречу мне поток машин, Мотоциклов скрежет шин... Я иду, а мне 16 лет, Впереди стоит колхоз "Рассвет", За колхозом город мой родной, Я - герой,