Вишивала мама мою долю, одиноку долю нелегку.
Вишивала радістю і болем на яскраво-ніжнім рушнику.
Вишивала рідна, та й не знала - пролетять роки як уві сні
І пошле їй Бог дочку-красуню у кітучім травні, навесні.
Буде травень буйно квітувати і зозуля перша закує,
Прошепоче щиро вдячність мати Богу за народження моє.
Приспів:
Моя матусю, небесними очима ти прямо в душу дивишся мені,
На рушнику квітуєш мов калина, а я співаю тобі мої пісні.
Мої пісні - то мій уклін і сповідь, тобі нетлінне сонечко моє.
Нехай завжди у музиці і в слові, нехай святиться у віках ім’я твоє.
Сплине час у праці і стражданні, запорошить коси сивина
Доні перша, матері остання. Все минає - пам’ять не мина.
І рушник, як память не минає, він в моєму домі на стіні.
Кожен ранок з вишитого раю мама посміхається мені.
Лиш зозуля не кує, не плаче - одинока пташка у вінку...
Як могла ти, мамо, передбачить долю на квітучім рушнику.
Приспів
Похожие новости.
Ещё Не Сгустились Тени
Еще не сгустились тени, Но все холоднее высь. Бичуя опустошенье, Над сердцем ветра взвились. О, канувшие удачи, Которых не нужно мне! О, сон, что живешь иначе, И жизнь, что ведешь во сне... Взвевайтесь, ветра, над глушью Простершейся мглы ночной! Безлюдье
Радиосигналы
Я здоров, свеж, светел, ну и чего так дико? Боюсь будущего аж дышу тихо Рекламный щит, случайный сквер, узор теней: Всё в Москве напоминает о ней... Что-то делать надо... что-то делать надо, Я блуждал взглядом,
I Love You (Call Me)
I love you, I love you I love you too Baby will you call me The moment you get there I love you, I love you And I love you too Baby will you call me The
Venice Drowning
Venice breeding shy chimeras Of sex and violence In the purple evening silence Venice dreaming of a partner Fills your hands with breasts of marble From the cradle to the table Coax this naked treasure from Your
За Гратами
Ти темна сторона світу Крізь тебе дихає суспільство. Це не твої слова Це не твоя журба. Накинула маску – сховала своє я! Холодний погляд І як най далі почуття. Кричу я у небо – з тобою чи