Hobo Bill’s Last Ride

HOBO BILL'S LAST RIDE
(Waldo LaFayette O'Neal)
« © '29 Peer International, BMI »

Ho-bo Bill-y
Riding on that eastbound freight train speeding through the night
Hobo Bill a railroad bum was fighting for his life
The sadness of his eyes revealed the torture of his soul
He raised a weak and weary hand to brush away the cold
Ho-bo Bill
No warm lights flickered round him no blankets there to hold
Nothing but the howling wind and the driving rain so cold
When he heard a whistle blowing in a dreamy kind of way
The hobo seemed contented for he smiled there where he lay
Ho-bo Bill
Outside the rain was falling on that lonely boxcar door
But the little form of Hobo Bill lay still upon the floor
While the train sped through the darkness and the raging storm outside
No one knew that Hobo Bill was taking his last ride
It was early in the morning when they raised the hobo's head
The smile still lingered on his face but Hobo Bill was dead
There was no mother's longing to soothe his weary soul
For he was just a railroad bum who died out in the cold

Похожие новости.

Калейдоскоп запалених вогнів, А я не вірю, що наснився ти мені. Одна єдина ніч, що варта всіх ночей І ніжний сум твоїх очей. Чому ніхто ніколи не питав: Коли з’являється холодна самота? Вона приходить незалежно від

Фиг его знает, что за коктейли в головах lady: Maybe! Be! Или как-нибудь на неделе baby... Соседи по столику в клубе "Mr. Ruby McGraidy" Того и гляди пепелили сзади наряды Freddy. "Послушай...", "Да" ,

Hot pink skies, twilight of the day I think that I've been going bout this the wrong way Kids on my street got it right man, Barefoot hide and seek My best friend she

Годы словно лебедей стая Вдаль навсегда улетают... Помни... Тех, кто был с тобой рядом Помни... В кого верил когда - то Помни людей, что стали забытыми временем Но тем не менее отметились в темени теми Кто

Крик кричала мати увісні Замордували сина у тюрмі Руками очі йому закрила Щоб в небо не дивились Постука вітер у вікно Загублене в хмарах ночі Серпом розрізане воно Вінок душі спада на очі За твоїми плечима Сокирою указ Тобі не