Pretty Polly
Pretty Polly, please come on down
From your home home high up off the ground
In the tree dark and forlorn
Where the rope hangs bruised and worn
Though I'll never fly to you
It's the last thing I would do
You have dug two holes so deep
I'm afraid that one's for me
Pretty Polly must I cry
Without your voice I'll fear I'd die
The song you sing and the story you tell
We must keep them to ourselves
Oh I know my voice like nightingale
Now I have my brand new tale
Of a tree dark and forlorn
Where a rope hang bruised and worn
Petty Polly, I have bread
That I have not eaten yet
Come and take them from my thalls
Then we'll lay your song to rest
I suppose my song can wait
For I am hungry and grows late
I will eat your bread and then
I will sing my song a-gain
Pretty Polly, I had no choice
Stop your heart and steal your voice
One more little body so still
One more little hole to fill
Похожие новости.
Перша І Остання Любов
Багато iсторiй нiжної любовi Нам вiтер принiс на крилах у журбi. Як сонце сiдає, i Мiсячну сонату Насвистує мiсяць тихесенько собi. Приспів: Перша i остання любов. Перша i остання. Наступна iсторiя любовi непростої Трагiчної i свiтлої зоряно-земної. Наступна iсторiя
Птица (Птицей Раненой)
Сколько рядом красивых глаз! Сколько женщин, да всё не то. Мне б писать – не в последний раз, Мне б смотреть – не последний сон. В этом фильме, с названьем – Жизнь, Мы играем всего
Конокрад
Ніч уже за пагорбом, Сонечко так лагідне, Мов матуся лагідне Тече вода бистрая, Де твоє намисто, де? Де твоє намисто, де? Де його згубила Та з ким то так бавилась? Не кажи мені, не кажи Чекав до світання, Ти все
Чекай На Мене
Чекай на мене. Прийде час, Коли у погляді раптовім. Ти, як колись, побачиш нас В холоднім присмерку зимовім. Ввірветься, болем забринить Він на вустах твоїх тремтячих. І саме в цю останню мить Ти все мені уже пробачиш. Там
Вітчизни Дим
Мелеться в жорнах камінних пречиста печаль, Думи високі встають з вікової руїни, Біле вітрило надії і віри причаль До берегів молодої моєї Вкраїни. Приспів: Переживу холодний шал нестерпних зим, Солодкий п’є моя душа вітчизни дим. Переживу, що