Occupied Tears

I forgot to bring you roses
When you hit the floor
You knew the poses
Asking for war
Have you forgot the wall?
I've foreseen it all
We've foreseen it all

Holocaust, you taste the great fear
How can you just occupy another child's tear?

Don't you all know?
Don't you all care?
Don't you all see how this isn't fair?
Are we all blind? Do we not see?
Do we not bleed?

The faint cries of lost limbs.
Mimes surrounded by mines.
Without warning signs of the great sacrifice.

Holocaust, you taste the great fear
How can you just occupy another child's tear?

Don't you all know?
Don't you all care?
Don't you all see how this isn't fair?
Are we all blind? Do we not see?
Do we not bend to misery?

Of course we all know
Of course we all care
Of course we all see how this isn't fair
We are not blind, yes, we do see
It's time to end this misery

It's time to go up to bed
No more sipping on our regret
Tuck the kids in without worry
No more running out in a hurry

No more bombs falling over head
No more sirens predicting death
Yes, it's good to state solution
No more glaring through oblivion

Asking for war
Have you forgot the wall?
I've foreseen it all
We've foreseen it all

Holocaust, you taste the great fear
How can you just occupy another child's tear?

Don't you all know?
Don't you all care?
Don't you all see how this isn't fair?
Are we all blind?
Do we not see?
Do we not bend to misery?

Of course we all know
Of course we all care
Of course we all see how this isn't fair
We are not blind, yes, we do see
It's time to end this misery

It's no mystery...
It's no mystery...

Похожие новости.

Жизнь Струны

Памяти Виктора Цоя Ветром пройти От края на край По земле, к исходу ночи Песней утро гомонить. Нам ли не знать, Чем кончается лай Гончих псов степной охоты. Жизнь струны - тугая нить. Кто чуял, кто

Отпустите Врача

Отпустите врача, убирайте бинты и таблетки! Я вполне сознаю: этой ране уже не зажить. Равнодушно догнал гулкий выстрел в колючей запретке, Все темнее в глазах, но как хочется, хочется жить. Мне мечталось: в тайгу,

Село

Корови моляться до сонця, що полум’яним сходить маком. Струнка тополя тонша й тонша, мов дерево ставало птахом. Від воза місяць відпрягають. Широке конопляне небо. Обвіяна далінь безкрая, в сивім димі лісу гребінь. З гір яворове листя лине. Кужіль, і

Сумніви

Сумніви - блядськії, бісові ручечки Знову вчепилися в мене впевнено. Як розірвати їх міцні жили? Як відірватись від цього жаху? Брудними нігтями лишають рубці На нервній системі моїй і, можливо, твоїй Я не вірю, що їх

Best Of Joy

I am your joy, your best of joy I am the moonlight, you are the spring, ours lives' a sacred thing. You know I always will love you, I am forever I am