Homesick

When I sit down and try to remember

What my home is like

I seem to be drifting in water

No land in sight

All my friends become nothing but names

In my old adress book

Oh yes, there was that funny little girl

Her love I took

Where is the place I do belong

That little spot where I was born

Where is the garden in my mind

It turns to stone

What do I know ?

When I walk the streets of london

I see a face I know

But I knew it on a different body

A long time ago

A back yard or a house on the corner

Bring back a time

Where I could say without a doubt

That this place is mine

Похожие новости.

What A Wonderful World

I see skies of blue, clouds of white The bright blessed day The dark sacred night And I think to myself, what a wonderful world I see trees of green, red roses too I see

Щось

Я дивлюсь телевізор – і мене там майже все кумарить! Щось просто дратує, а щось відверто харить... Перемикаю радіоканали – а там одне й те ж саме, Та я цього не хочу, я

Die Unendlichkeit

Ich habe die Unendlichkeit gesehn, sie ist nicht weit von hier. Sie liegt auf dem Friedhof und sie ruht sich aus. Man kann sie atmen h?rn. Sie hat sich unter die Erde gelegt, bestimmt zwei Meter

Vague Suspicions

On the neon news they won't be talking bout his life Flowers still unfolding when he had to fly Toward, toward God May this war end and Insha'Allah, he knelt to pray When a

Черевички

я пам’ятаю дуже-дуже давно коли ми ще пахли небом ми ще не вміли не знати хто ми є не вміли не вміти жити ми надягали потерті рюкзаки бігли щоранку в сонце це було так давно але ж ти повір що