Sheepdog

I aim at the first one who'll dare to stand still
Oh Lord, you're tension is making me ill
You've got no friends in your home, you'll got no family stone
You can't go: Yeah Yeah Yeah

Everyone, in every town, on every boat, on every trip, the multi-talanted strip,
Will gather 'round you with coke and pain
The trees, ain't no doubt about
The seeds, I had no thought about
No, Yeah Yeah Yeah

Don't know why I can't locate this feeling, that I would rather be with you
It makes no sense, your crying out loud, that I may love you
This stress is wasting my emotions that I would rather be with you
Don't let them closer to this secret... that I may love you

Take 'em outa west, take 'em outa height, take 'em on a sweet ride
Those little angels are numbered nine
The colored TV once shined on desolation 15
They've got it! Yeah Yeah Yeah
Bust 'em in the light, bust 'em in the light, BUST 'EM IN THE DAYLIGHT
They ain't worthy being named as thieves
One of those shorties said hi up to the abbot who died
The rebound, Yeah Yeah Yeah

Don't know why I?

Now hear the bluebird whistle hymns like ?I would rather heal your wounds?
now hear the dark gun punching out, that I may love you

Похожие новости.

Придворний Музикант

При троні короля багато літ назад Жив молодий скрипаль, придворний музикант, Мав славу, гроші, дім і в мареві ночей Він музику творив, щоб розважать гостей. І зводила з ума напудрених принцес Та музика свята, що

Texas Was You

Ohio was a riverbank Ten speed layin in the weeds Cannonball off an old rope swing Long long summer days Tennessee was a guitar First big dream of mine If I made it, yea, that’d be

Не Печалься, Девочка Моя

Я тобой очарован едва ли. И целую тебя, не любя, Как до этого дня целовали И любили другие тебя. Просто так, по привычке лаская Облака твоих рыжих волос. И с ресниц, как молитву, вдыхаю Сладкий сок упоительных

Луна (Она)

Каплей слёз – падающих звезд равнодушна бесконечность Ты всё ждешь звездный дождь – поцелуй судьбы навечно Не уснуть в эту ночь – мысли штормом пролетают И луна свою грусть прямо в сердце посылает Смотрит

Параноїдальна

Я в безодні німоті, мов безплідна, чорна тінь Душі рвав напівживі скривджених життям створінь Нищив все, що було свято, вени різав битим склом І дививсь на світ розп’ято, повітря хапаючи скривавленим ротом Болі прагнув