Sono Stato Innamorato
Sono stato innamorato
anch'io come te
Sono stato tramortito
anch'io come te
adesso vivo in campi aperti
e quando il sole
riscalda le ferite chiuse
io non ho dolore
Sono stato innamorato
anch'io come te
Sono stato anestetizzato
anch'io come te
adesso ho preso le misure per vivere
il tempo lascialo passare e accontentalo
? giusto aver vissuto sempre dedicandoti
? giusto aver creduto, ? stato giusto esserci
? giusto aver rincorso chi non si ? fermato mai
innamorato ancora, prima o poi
Sono stato osannato
anch'io come te
portato in alto come un Dio
anch'io come te
e poi di colpo sono stato l'ultimo
e non ho neanche avuto modo
di chiedere perch?
ero troppo innamorato
per accorgermi del resto
? giusto aver vissuto sempre dedicandoti
? giusto aver creduto, ? stato giusto esserci
? giusto aver rincorso chi non si ? fermato mai
innamorato ancora, prima o poi
? giusto non avere debiti con niente mai
pagare i conti vecchi per non ripassare pi?
? stupido non perdersi in un tempo che ti perde
innamorato ancora, prima o poi
vero che poi tutto passa e rimane un ricordo
l'insospettabile giorno di serenit?
arriver?, arriver?, arriver?...
innamorato ancora, prima o poi...
Похожие новости.
Пропади Все Пропадом
На расстоянии без слов между двух огней Только скажи и я стою у твоих дверей Помоги мне, время задержать, догоняя рассветы. Редко смотрю на суету вечных верениц Я так хочу узнать тебя среди
Антитіла
Відчуваю зміст в твоїх поглядах Відчуваю злість у твоїх словах Все кінець, прощай, радість виключай І сьогодні плач, краплі, сльози, чай Все кінець, прощай, радість виключай І сьогодні плач, краплі, сльози, чай Приспів: Антитіла я і ти Знов
Ворог Мій
Ворог полює на мою душу. Соромно мені, тікаю, але я так мушу. Ворог полює на мій розум, Читає думи мої. Вилазить крізь сльози, Наламує кайф мені. Навіщо мені роздивлятися тебе. Навіщо – я знаю і так хто
Зозулица
Ой то весілля, ой то весілля Не було шо робити Ой та розлука. ой та розлука Не було з ким нам пити Ой в того тата, ой в того тата Гарная в квіта хата Ой ті
Село
Корови моляться до сонця, що полум’яним сходить маком. Струнка тополя тонша й тонша, мов дерево ставало птахом. Від воза місяць відпрягають. Широке конопляне небо. Обвіяна далінь безкрая, в сивім димі лісу гребінь. З гір яворове листя лине. Кужіль, і